Наука та виробництво

ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ РІЗЬКИХ АТИПОВИХ КОЛИВАНЬ РІВНЯ ВОДИ В ТАГАНРОЗЬКІЙ ЗАТОЦІ АЗОВСЬКОГО МОРЯ

Володимир Монін — 2024-12-21

У статті наведено дослідження впливу різних факторів на явище атипових коливань рівня води на Азовському морі, аналіз причин виникнення таких хвиль, їх вплив на прибережні зони. На підставі даних мореграфів, метеостанцій, даних аеро - та фото фіксажу представлено аналіз події 19 липня 2017 року, коли в Білосарайській затоці спостерігалося аномальне відходження води, що можна кваліфікувати як явище атипових коливань рівня води.

Проведено аналіз геологічної будови дна Азовського моря щодо виявлення природи явища атипових коливань рівня морської води на досліджуваній ділянці. Визначено складність прогнозування явища атипових коливань рівня води через їхню локальність та залежність від багатьох факторів, відсутність чіткої уяви їх походження. Однак, використання сучасних технологій, таких як мореграфи та супутникові знімки, дозволяє підвищити точність прогнозів та оцінити екологічні ризики від явища атипових коливань рівня води.

СКЛАДОВІ МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО КІНЕМАТИЧНОГО РЕЖИМУ В ОСЕРЕДКУ ПЛАСТИЧНОГО ДЕФОМУВАННЯ МЕТАЛУ У ХОЛОДНОЇ ПРОКАТЦІ ТРУБ ВАЛКАМИ

Володимир Григоренко — 2024-12-21

Холодна прокатка труб валками застосовується у виробництво труб підвищеної якості по показникам точності їх по діаметру та по товщині стінки так і по відповідності мікроструктури та механічних властивостей металу вимогам стандартів та норм.

Конструкція станів холодної прокатки середніх та великих діаметрів труб така, що довжині ходу кліті задається примусовий катаючий радіус як правило для декілька сорторозмірів труб. Для забезпечення прокатки труб всього сортаменту стану застосовують декілька ведучих шестерен і прямозубу рейку. Рейку при цьому встановлюють відповідно діаметрові шестерні. Це приводить до того, що різниця між природним катаючим радіусом, що змінюється відповідності до діаметра прокатуємих труб та примусовим катаючим радіусом, що задається конструкцію стана і параметрами ведучої шестерні є значна і такою , що приводить до ковзання поверхні валків по трубі, що деформується в миттєвому осерелдку деформації. Це приводить до зному валків і збільшення осьвих сил .

Потрібно вирішувати проблему забезпечення малої різниці між примусовим катаючим радіусом і природним.

В роботі розглядається складові розвинутого методу розрахунку параметрів шестерні та прямозубої рейки, що забезпечують мінімально можливу різницю між примусовим катаючим радіусом і природним для прокатки кожного типорозміру труб.

Це дозволяє значно знизити знизити щвидкості ковзання між поверхнею валка та трубою в осередку деформування та осьові сили.

В свою чергу це виводить обладнання стану та процес прокатки на більш досконалий технічний рівень.

ДО РОЗВИТКУ МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІННИХ ПАРАМЕТРІВ ЗУБЧАТОЇ ПАРИ ШЕСТЕРНЯ - РЕЙКА СТАНІВ ХОЛОДНОЇ ПРОКАТКИ ТРУБ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИРОДНОГО ПРОЦЕСА ПРОКАТКИ

Володимир Григоренко — 2024-12-21

Для виробництва високоякісних труб використовують значну кількість станів холодної прокатки труб. Холодну прокатку труб виконують валками на нерухомій оправці конічної форми чи з криволінійній твірною. Обертання валків забезпечується через розташоване на вісі валків ведуче зубчасте колесо, що контактує з зубчастою рейкою. Передаточне число є незмінним при переміщенні кліті і це приводить до невідповідності примусового катаючого радіуса природному. Це приводить до великих осьових сил та потрібності нанесення вартісних підсмазочних шарів та спеціальної змазки на труби. Потрібно вирішувати проблему забезпечення примусового катаючого діаметра природному.

В роботі розглядається розвинутий метод розрахунку параметрів зубчастого колеса зубчастої рейки, де кожний наступний зуб знаходиться на іншому ділільному колі, а різниця між ними дорівнює зміні природного катаючого радіусу у відповідному положенні пари зуб колеса та зуб колеса.

Вперше отримано розвинутий метод визначення змінних параметрів зубчастого колеса та рейки, що відрізняються тим, що забезпечується рівність примусового катаючого радіусу та природного радіусу по довжині ходу кліті у процесі холодної прокатки труб. Це дозволяє значно знизити осьові сили при холодній прокатці труб, знизити щвидкості ковзання між поверхнею валка та трубою в осередку деформування.

Отримані результати потрібні при проектуванні нових станів холодної прокатки труб та для модернізації діючих, а також для підвищення рівня технології холодної прокатки труб з точки зору якості труб та підвищення міжремонтного часу обладнання стану.

РОЗРОБКА Й ВИПРОБУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНИХ ШУС

Валентин Бакланський — 2024-12-21

Отримані нові ШУС, що визначають умови формування зливка в кристалізаторі на меніску рідкої сталі та в зазорі між зливком і кристалізатором, головним чином як змащування і регулятор тепловідведення. Здатність суміші виконувати свої функції за даних умов розливання визначаються її раціональним складом і необхідним рівнем технологічних властивостей: в'язкість, температури твердіння, кількості кристалічної фази в затверділому шлаку та ін. Досліджено вплив складу і фізико-хімічних властивостей шлак утворюючих сумішей на якість поверхні слябові заготівки і стабільність процесу безперервного розливання сталі.

ХВИЛЬОВІ ПАСОВІ ТА ЛАНЦЮГОВІ ПЕРЕДАЧІ В ПРИВОДАХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ МАШИН

Володимир Суглобов — 2024-12-21

Наведено результати дослідження можливості застосування хвильових передач, як складових елементів в приводах технологічних машин, для забезпечення нерівномірного руху робочих органів з метою підвищення їх енергоефективності. Запропоновано конструкції хвильових пасових і ланцюгових передач, які дозволяють змінювати передатне відношення приводів виконавчих механізмів з можливим простоєм веденого елемента, або без нього, Ці передачі також здатні забезпечити імпульсний рух веденої ланки, наприклад робочого органу (ковша) одноковшового екскаватора. Відзначено можливість обґрунтованого підходу до вибору і визначенню геометричних і кінематичних параметрів хвильових пасових і ланцюгових передач. Запропоновані конструкції і конкретні приклади застосування хвильових передач в приводах технологічних машин

СПОСОБИ ЗАПОБІГАННЯ ФРЕТТИНГ-КОРОЗІЇ

Сергій Щетинін — 2024-12-21

Підтверджено електромагнітну природу фреттинг-корозії опорних валків стану 3000 в результаті зближення та зміщення атомів, однакового напрямку мікрострумів електронів контактуючих поверхонь і виникнення міжатомних сил зв'язків.

Встановлено механізм регулювання магнітного поля та розроблено процес намагнічування контактуючих поверхонь із протилежним напрямом силових ліній магнітного поля, концентрації магнітного поля та створення електромагнітних сил та магнітного тиску відштовхування, що запобігає фреттинг-корозію.

Опорні валки, які запобігають прогину та поломці чавунних робочих валків, працюють в умовах високих питомих тисків. У процесі прокатки тиски різко зростають, внаслідок шорсткості поверхні та нерівномірності питомих тисків. У місці виступів площа контакту зменшується, питомі тиски зростають, що призводить до пластичної деформації, зближення атомів на міжатомну відстань, зварюванню поверхонь, що контактують, і фреттинг-корозії, природа якої повністю не встановлена.

Фреттинг-корозія призводить до зниження втомної міцності металу, тому вивчення природи та розробка способів запобігання фреттинг-корозії є важливою науково-технічною проблемою.

ПІДВИЩЕННЯ ЛИВАРНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВТОРИННИХ СИЛУМІНІВ

Ольга Лютова — 2024-12-21

Робота присвячена підвищенню ливарних властивостей вторинних силумінів. Розглянуто вплив вмісту стружки в шихті, кількості заліза в сплаві та модифікатора, що використовується для обробки рідкого розплаву, на рідину, лінійну усадку, тріщиностійкість і бал пористості силуміну АК9М2. Алюміній є ключовим матеріалом сучасної промисловості, який активно використовується в багатьох галузях завдяки своїм унікальним властивостям: легкості, високій корозійній стійкості, питомій міцності, теплопровідності та технологічності. Його застосування охоплює автомобілебудування, авіацію, будівництво, електротехніку та інші сфери. Однак виробництво первинного алюмінію пов’язане зі значними витратами енергії та високим рівнем екологічного забруднення. У зв’язку з цим усе більшої ваги набуває вторинна переробка алюмінію, особливо у виготовленні силумінів — сплавів на основі алюмінію з кремнієм, що відзначаються широкими можливостями застосування.

Однак вторинні алюмінієві сплави мають певні недоліки. Через наявність домішок, таких як залізо, кальцій чи інші неметали, їх механічні та технологічні властивості можуть бути значно обмеженими. Для покращення характеристик таких сплавів застосовують рафінування й модифікування. Методи рафінування спрямовані на очищення металу від неметалевих включень і розчинених газів. Серед основних підходів — відстоювання, обробка флюсами, продування інертними газами й фільтрація через спеціальні системи.

Модифікування структури сплаву відбувається за допомогою введення легувальних компонентів, зокрема перехідних металів, стронцію, титану, бору, сурми. Такі добавки дозволяють контролювати процес кристалізації, зменшуючи розміри зерен і рівномірно розподіляючи частинки зміцнюючої фази, що позитивно впливає на міцність, пластичність і ливарні властивості.

Нові методи, зокрема використання сірки або багатокомпонентних лігатур, демонструють перспективу для створення вторинних алюмінієвих сплавів із покращеними властивостями. Ці підходи дозволяють ефективніше вирішувати завдання повторного використання металу, підвищуючи якість продукції та зменшуючи вплив на довкілля.

СТРУКТУРА І МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВТОРИННОГО ТИТАНУ ЕЛЕКТРОШЛАКОВОЇ ВИПЛАВКИ У ВІДКРИТОМУ КРИСТАЛІЗАТОРІ ПІСЛЯ ГАРЯЧОГО КУВАННЯ

Дмитро Білоник — 2024-12-21

В роботі наведені результати дослідження структури та стандартних механічних властивостей вторинного титану в литому стані (електрошлаковий зливок) та після його гарячого кування з коефіцієнтами деформації ɛ = 40 % і ɛ = 90 %. Зливки отримали на електрошлаковій установці А-550 конструкцію якої удосконалили для переплаву витратних електродів виготовлених зі 100% листової обрізі титану ВТ1-0. На верхньому фланці відкритого кристалізатора встановили ковзний струмопідвід і пристрій, який захищав аргоном поверхню шлакової ванни і розігріту частину витратного електроду. Для виконання роботи виплавили електрошлаковий зливок вторинного титану діаметром 85 мм. Поверхня зливка гладка, гофри та пережими відсутні. Хімічний склад зливка, мас. % Fe – 0,05 %; C – 0,030 %; Si – 0,06 %; O – 0,031 %; N – 0,058 %; H – 0,0012 %; Ti – основа. У порівнянні з титаном ВТ1-0 (ГОСТ 19807-91) вміст кисню та азоту в електрошлаковому зливку був вищим в 1,51 та 1,45 разів відповідно. З отриманого зливка виготовили зразки для досліджень макро – мікроструктури і механічних властивостей (σ_В, σ_Т, δ, ψ, KCU) у литому стані та після гарячого кування з коефіцієнтами деформації ɛ = 40 % та ɛ = 90 %. Макроструктура зливків вторинного литого титану – крупнокристалічна, щільна, однорідна. Розмір литого зерна відповідає 9 – 10 балу. Мікроструктура типова для α – титанових сплавів і складається з пластин α-фази, які зібрані в пачки товщиною 15 – 20 мкм і довжиною 300 – 500 мкм. При таких структурних складових, характеристики пластичності литого вторинного титану виявились не дуже високими (δ = 11,5%; ψ = 12,5%; KCU = 0,28 ), а зростання міцності (σ_В = 560 МПа та σ_Т = 505 МПа) можна пояснити впливом кисню і азоту. При гарячому куванні дослідних зразків електрошлакового титану встановлено, що вторинний титан добре піддається обробці тиском, яка також суттєво подрібнює структуру. Так, при деформації з коефіцієнтом ɛ = 40 % отримали 5 – 6 бал зерна, а при ɛ = 90 % 3 – 4 бал. Характеристики пластичності при цьому становлять δ = 20%; Ψ = 31,5%; KCU = 0,45 та δ = 24,5%; ψ = 47,5%; KCU = 0,58 відповідно. На міцність вторинного гарячекованого електрошлакового титану впливають ступінь деформації і підвищений вміст кисню та азоту. При ɛ = 40 % σ_В = 625 МПа; σ_Т = 540 МПа, а при ɛ = 90 % σ_В = 700 МПа; σ_Т = 580 МПа.

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕЛЕКТРОДНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ЗВАРЮВАННЯ ХРОМОНІКЕЛЕВИХ СТАЛЕЙ

Юрій Савонов — 2024-12-21

Великою проблемою залишається отримання зварних з’єднань з нержавіючих сталей, які експлуатуються в агресивних середовищах різноманітних виробництв, з високими характеристиками і тривалим терміном роботи. Вимоги до зварних з’єднань: корозійна стійкість і достатні механічні показники. Проблема полягає в тому, що експлуатація зварного обладнання в агресивних середовищах викликає, по-перше: вибіркове руйнування наплавленого металу зварних швів, а по-друге: вибіркове розчинення однієї з фаз в структурі металу, так зване, структурно-вибіркове руйнування. Відомо, що властивості наплавленого металу зварних швів залежать від кількості легувальних елементів. Ця необхідна кількість визначає структурний стан та механічні характеристики наплавленого металу. Існує велика кількість електродних матеріалів для виготовлення зварного обладнання з нержавіючих сталей, наведені довідкові дані їх механічних властивостей, але дані про корозійну поведінку цих зварних з’єднань або недостатні, або зовсім відсутні. Метою цієї роботи було зробити порівняльну оцінку основних електродних матеріалів, які можуть бути використані при виготовлені зварного технологічного обладнання, яке експлуатується в лужних середовищах. Для цього досліджували вплив хімічного складу на структурний стан та корозійну стійкість наплавленого металу зварних з’єднань. На першому етапі визначали вплив різних хімічних елементів, а також їх кількість у складі зварювальних матеріалів на корозійну поведінку і структурний стан наплавленого металу. Показано, що нікель, хром і ніобій підвищують корозійну стійкість. Вплив молібдену однозначно не виявлено. При своїй здатності зменшувати струм корозії він сприяє підвищенню швидкості корозії. Ці досліди дозволили визначити вміст легувальних елементів для забезпечення високих показників опору корозії. Корозія хромонікелевого металу в лужних середовищах має структурно-виборчий характер по δ-фериту. Ферит в нержавіючих сталях збагачений хромом, але містить невелику кількість нікелю. Тому ферит в електрохімічній парі аустеніт-ферит виступає в якості анода і підлягає переважному руйнуванню в лужних середовищах. Електрохімічні дослідження підтвердили зроблені висновки. Для надання високого опору корозійному руйнуванню наплавлений метал зварних з’єднань повинен містити певну кількість нікелю, хрому та ніобію (як ефективного утворювача карбідів і, тим самим, запобігання міжкристалітній корозії). Наведено рекомендації щодо використання марок електродів для обладнання з нержавіючих сталей при їх експлуатації, як в лужних середовищах невеликих концентрацій, так і в більш концентрованих.

ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДУ ПОРОШКОВОГО ДРОТУ ШЛЯХОМ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ НА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ НАПЛАВЛЕНОГО МЕТАЛУ

Антон Зусін — 2024-12-21

Проблема збереження ресурсів є однією з найважливіших, адже в різних галузях промисловості щороку витрачаються десятки тисяч тон металу для виготовлення запасних частин та заміни швидкозношуваних деталей. Це вимагає великих трудових витрат, призводить до збільшення простоїв обладнання, потреби в заміні зношених елементів і зниження продуктивності машин та апаратів. Підвищення зносостійкості та тривалості служби обладнання є важливим завданням виробництва. Одним із ефективних шляхів розв'язання цієї проблеми є відновлення деталей машин та інструментів і подовження їхнього терміну служби за допомогою електродугового наплавлення. У багатьох випадках для цього використовуються дефіцитні легувальні матеріали, що робить процес дорогим. Рішенням є розробка нових економнолегованих наплавних матеріалів, які покращують експлуатаційні властивості. У зв'язку з цим у роботі досліджуються можливості створення зносостійких наплавних матеріалів, які забезпечують отримання наплавленого металу з властивістю динамічного самозміцнення під час експлуатації, що підкреслює актуальність і важливість цього напряму для різних галузей промисловості. Методи дослідження: під час проведення досліджень використовували: металографічний аналіз, хімічний та рентгеноспектральний аналіз наплавленого металу, вимірювання твердості, комплексні випробування на зносостійкість за умов сухого тертя, абразивного та ударно-абразивного зношування, а також математичне моделювання наплавленого металу системи Fe-Cr-Mn-Ni-N.

ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ТЕРМООБРОБКИ НА ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗВАРНИХ З'ЄДНАНЬ У ВИРОБНИЦТВІ ТРУБ ЗАДЛЯ ВАЖЛИВИХ СЕРЕДОВИЩ

Ірина Захарова — 2024-12-21

Трубопроводи є одним з основних елементів інфраструктури атомної електростанції (АЕС), оскільки вони забезпечують транспортування різноманітних середовищ (води, пари, пароводяних сумішей, повітря тощо) між різними частинами станції [3,4].

Для трубопроводів насиченого пара, які йдуть до турбін, використовують сталі типу 12Х1МФ, оскільки вони здатні витримувати високі температури та тиски, а також мають високу корозійну стійкість [1]. . Сталь 12Х1МФ є оптимальним вибором для систем, що транспортують важливі середовища.

Для визначення ролі термообробки після зварювання проведено серію експериментів, що включали зварювальні випробування, випробування з термообробки після зварювання.

Отримані результати дозволяють детальніше оцінити вплив різних режимів термообробки на структурні та механічні властивості зварних з'єднань, що є важливим для підвищення надійності та довговічності продукції з цієї сталі.

Наявність залишкових напружень, що виникають після процесу зварювання, сприяє утворенню корозійних тріщин та знижує стійкість металу до втомного пошкодження. У зв’язку з цим, важливо досліджувати методи зменшення залишкових напружень, серед яких найбільш ефективним є термообробка після зварювання.

Термін "термообробка (DHT)" зазвичай розшифровується як Dehydrogenation Heat Treatment (дегідрогенізаційна термообробка). Цей процес використовується для видалення водню зі зварного з'єднання або металевої деталі після зварювання. Водень може проникати в метал під час зварювання і спричиняти дефекти, такі як тріщини, особливо в зонах зварних швів. Тому дегідрогенізаційна термообробка проводиться для запобігання крихкості та руйнування зварних з'єднань.

Додатково проаналізовано вплив різних параметрів процесу термообробки після зварювання на ефективність зниження залишкових напружень.

Виявлено, що підвищення температури термообробки сприяє більшому зменшенню залишкових напружень, особливо в зонах максимальних напружень, із піковою температурою в межах 650–750 °C.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ: ЕКОЛОГІЧНІ ВИКЛИКИ ТА РІШЕННЯ

Артем Ануліч — 2024-12-21

У статті розглядається актуальна проблема екологічної безпеки автомобільного транспорту як одного з ключових аспектів інтеграції у європейський економічний і транспортний простір. Зростання рівня забруднення навколишнього середовища, викликаного автомобільними викидами, є значним викликом для сучасного суспільства. Основна увага приділяється аналізу сучасного стану екологічної безпеки транспортних систем, вивченню ризиків, пов’язаних із традиційними паливними технологіями, та пошуку шляхів зменшення негативного впливу транспорту на довкілля.

У роботі детально проаналізовано основні фактори, що обумовлюють необхідність переобладнання транспортних засобів на екологічно чисті паливні системи. Основним із таких рішень є впровадження газобалонного обладнання, яке дозволяє суттєво зменшити викиди шкідливих речовин в атмосферу та відповідає сучасним екологічним стандартам. Зокрема, підкреслено, що використання зрідженого газу та компримованого природного газу як альтернативних видів палива є найпоширенішим підходом у світі. У статті акцентується увага на перевагах газобалонного обладнання, серед яких зниження рівня шкідливих викидів, економія енергоресурсів і відповідність міжнародним екологічним нормам.

Висвітлено стан розвитку інфраструктури газобалонного обладнання в Україні, зокрема наявність значної кількості автозаправних станцій, газових сховищ та спеціалізованих транспортних засобів для перевезення зрідженого газу. Звертається увага на те, що в Україні понад 800 000 автомобілів використовують скраплений газ як основне паливо, що свідчить про значний потенціал ринку та перспективи його розвитку.

У статті також проаналізовано ризики, пов’язані з транспортною галуззю. До них віднесено не лише екологічні, а й економічні аспекти, такі як штрафи за перевищення норм викидів, затримки під час перевезення через екологічні обмеження та загальні ризики невиконання умов контрактів. Ці аспекти є важливими для формування сталих транспортних систем, особливо у контексті європейської інтеграції.

Окрему увагу приділено аналізу світового та національного ринків газобалонного обладнання. У статті розглянуто сучасні тенденції розвитку цього ринку, зокрема розширення попиту в Азії та Близькому Сході, а також стабільне зростання у країнах Європи. У дослідженні підкреслено роль українських виробників газобалонного обладнання у задоволенні внутрішнього та зовнішнього попиту.

Наукова новизна статті полягає у системному підході до аналізу екологічних ризиків та пропозиції практичних заходів для їх мінімізації. Запропоноване переобладнання автомобілів на газобалонне обладнання як ефективний спосіб зниження рівня шкідливих викидів і оптимізації транспортних витрат. Визначено також необхідність розвитку національної транспортної інфраструктури, що забезпечить підтримку інтеграції України до європейських транспортних коридорів. Робота підкреслює важливість державної підтримки в реалізації екологічних ініціатив, а також необхідність популяризації екологічно чистих технологій серед населення та підприємств транспортної галузі.

АНАЛІЗ АВАРІЙНОСТІ НА АВТОМОБІЛЬНОМУТРАНСПОРТІ З МЕТОЮ ПОШУКУ МОЖЛИВОСТЕЙ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО БЕЗПЕКИ

Вікторія Каращук — 2024-12-21

У роботі проведений аналіз аварійності на автомобільному транспорті з метою пошуку можливостей підвищення його безпеки. В процесі дослідження проаналізовано кількість дорожньо-транспортних пригод з постраждалими в Україні за період 2021-2023 роки. В процесі аналізу визначені середньорічна кількість дорожньо-транспортних пригод з постраждалими, кількість травмованих та загиблих осіб. Визначені показники дитячого травматизму внаслідок дорожньо-транспортних пригод. В результаті аналізу встановлено, що з вини водіїв ліцензованого автомобільного транспорту щорічно стається шість цілих десять десятих процента всіх випадків аварій. Розподіл дорожньо-транспортних пригод за видами показав, що зіткнення є основним видом аварій, який характеризується високою смертністю та травмуванням людей. Також в роботі було досліджено випадки аварій за днями тижня та годинами доби. В процесі аналізу передумов виникнення дорожньо-транспортних пригод з постраждалими встановлено, що більшість таких випадків є результатом перевищення безпечної швидкості. За територіальною ознакою сімдесят вісім процентів дорожньо-транспортних пригод відбувається у населених пунктах. За результатами проведеного аналізу зрозуміло, що сучасний стан безпеки автомобільного транспорту в Україні є незадовільним, характеризується високим ступенем травматизму та потребує пошуку нових можливостей та інструментів для його покращення. Авторами роботи були визначені виклики, що існують для транспортної галузі у питанні його безаварійної роботи та безпеки перевезень та запропоновано можливості їх подолання.