ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕЗАКТИВАЦІЇ ТА РЕГЕНЕРАЦІЇ ІНТЕРМЕТАЛІДНИХ КАТАЛІЗАТОРІВ У СИСТЕМАХ ОЧИЩЕННЯ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31498/2522-9990312026359388

Ключові слова:

інтерметалідний каталізатор, дезактивація, регенерація, хімічний склад, питома поверхня, спікання, очищення газових викидів, каталітична активність, структура Ренея.

Анотація

У роботі розглянуто основні питання дезактивації та регенерації інтерметалідних каталізаторів у системах очищення відхідних газових викидів промислових підприємств та автотранспорту. Дано класифікацію явищ, що викликають зміни властивостей каталізаторів. Показано, що явища які викликають зміни властивостей каталізаторів, поділяються на два великі класи. До першого класу віднесено явища зміни хімічного складу активної поверхні каталізаторів, що призводять до зміни питомої активності або селективності каталізатора. До другого класу віднесено явища зміни структури каталізаторів, що спричиняють зміни спостережуваної активності через зміну величини робочої поверхні або її доступності. Ця класифікація систематизує та групує всі явища за спільною їхньою природою, розкриває загальні закономірності у межах кожного класу явищ. Запропоновано для використання в системах очищення газових викидів скелетні каталізатори на основі інтерметалідів FeAl3 та NiAl3 зі структурою Ренея, вивчено основні причини їх дезактивації у системах очищення газових викикдів. До них відносяться: рекристалізація, спікання контактної маси та завуглецювання. Встановлено, що оптимальним режимом термічної регенерації для повного видалення вуглецевих сполук є випалювання при 600°C протягом 60 хв, або при зниженій до 580 °C температурі за умови подрібнення катализатора до розміру часток 500 мкм. Експериментально доведено, що ефективність очищення гранул від вуглецю безпосередньо залежить від ступеня їх подрібнення, оскільки у фракціях <0,5 мм процес завершується значно швидше, ніж у цілих гранулах.  Розроблено комплексну методику регенерації залізо-алюмінієвого катализатора, яка включає розчинення відпрацьованої маси в азотній кислоті, осадження гідроксидів аміачною водою та подальше таблетування під тиском 7000 кг/см², що забезпечує високу міцність і активність контакту. Впровадження запропонованих методів регенерації дозволить підприємствам мінімізувати накопичення відходів, забезпечити автономність за сировиною та значно посилити захист навколишнього середовища.

 

Посилання

Бєлоконь К. В., Тулушев Є. О. Аналіз впливу технологій промислових підприємств та автотранспорту на стан екологічної безпеки атмосферного повітря (на прикладі м. Запоріжжя). Запоріжжя : ВД «Гельветика», 2020. 230 с.

Ратушняк Г. С., Лялюк О. Г. Засоби очищення газових викидів : навч. посіб. Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2008. 207 с.

Черненко Я. М., Волошин М. Д., Ларичева Л. П. Каталізатори та сорбенти : навч. посібник. Кам'янське : ДДТУ, 2017. 317 с.

Процес регенерації каталізатора парофазного окиснення метанолу. Особливості вилучення срібла / А. М. Бутенко та ін. Хімічна промисловість України. 2013. № 5. С. 18-21.

Крот О. П., Ровенський О. І., Конєв В. В. Експериментальні дослідження методів зменшення викидів від процесів термічного знешкодження побутових відходів. Збірник наукових праць Українського державного університету залізничного транспорту. 2016. Вип. 166. С. 78-86.

Утилізація і переробка відпрацьованих молібденових каталізаторів / Г. І. Гринь та ін. Екологічні науки. 2020. № 1 (28). С. 159-164. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2020.eco.1-28.25.

Патриляк Л. К., Охріменко М. В. Коксоутворення на цеолітних каталізаторах. Катализ и нефтехимия. 2006. № 14. С. 22-32.

Методи очищення газових викидів від хімічно-небезпечних речовин для підвищення ефективності фільтрувальних систем / О. В. Галак та ін. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». 2018. № 18 (1294). С. 89-93.

Хімічна технологія каталізаторів та каталітичних процесів: Конспект лекцій з розділу «Технологія каталізаторів». Лабораторний практикум : навч. посіб. для студ. спец. 161 «Хімічні технології та інженерія» / уклад.: Т. І. Обушенко, Ю. М. Феденко ; КПІ ім. Ігоря Сікорського. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. 300 с. URL: https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/18e31823-b378-4c0a-bae3-1fe73452ad82/content.

Bielokon K. V. Deactivation Of Intermetallide Catalysts In Gas Emission Neutralisation Processes Generated By Industrial Plants And Vehicles. Chemical technologies for reconstructing Ukraine in the war and post-war periods : Scientific monograph. Riga : Baltija Publishing, 2023. P. 2-24. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-329-3-2.

Бєлоконь К. В., Вагін А. В., Румянцев М. В. Дезактивація інтерметалідних каталізаторів у системах очищення токсичних речовин газових викидів промислових підприємств та автотранспорту. Геостратегічні трансформації та траєкторія національної безпеки в контексті відбудови і сталого розвитку України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 2023 р.). Запоріжжя : ЗНУ, 2023. С. 410-413.

Бєлоконь К. В. Розробка інтерметалідних каталізаторів для знешкодження вуглецевмісних компонентів газових викидів в атмосферу : монографія. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. 174 с.

Belokon K., Belokon Y. The study of catalysts based on intermetallic NiAl alloys. Ceramic Transactions. 2018. Vol. 262. P. 219-225.

Raney-nickel catalysts produced by mechanical alloying / B. Zeifert et al. Rev. Adv. Mater. Sci. 2008. Vol. 18. P. 632-638.

Пат. 107101 Україна, МПК С22С 1/05 (2006.01), С22С 19/03 (2006.01). Жароміцний інтерметалідний сплав / Бєлоконь Ю. О., Бєлоконь К. В. ; заявник ЗДІА. № u 2015 10428 ; завял. 26.10.2015 ; опубл. 25.05.2016, Бюл. № 10.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Номер

Розділ

Екологічна безпека