ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ТА ПРОДУКТИВНОСТІ ОБРОБКИ ПРИ ШЛІФУВАННІ
DOI:
https://doi.org/10.31498/2522-9990202019183173Ключові слова:
кругле врізне шліфування, технологічні переходи, основний час обробки, пружне переміщення, швидкість радіальної подачі, виходжуванняАнотація
В роботі визначено умови зменшення основного часу обробки на операції круглого врізного шліфування з урахуванням обмеження за точністю оброблюваної поверхні деталі, яка визначається пружними переміщеннями, що виникають в технологічній системі, за рахунок збільшення кількості технологічних переходів. Теоретично показано, що існує екстремум (мінімум) основного часу обробки залежно від величини пружного переміщення, що виникає в технологічній системі, на кожному з технологічних переходів. Основний час обробки при цьому на кожному з технологічних переходів шліфування однаковий, незважаючи на відмінність пружних переміщень, що обумовлено дискретним зменшенням швидкості радіальної подачі на кожному наступному технологічному переході. На цій основі отримано аналітичні залежності для визначення швидкості радіальної подачі на кожному технологічному переході. Розрахунками встановлено, що зі збільшенням кількості технологічних переходів мінімум основного часу обробки зменшується, однак не настільки істотно. Найбільший ефект в цьому напрямку досягається при здійсненні операції круглого врізного шліфування в два переходи, чим пояснюється ефективність застосування на практиці операції круглого врізного шліфування, що включає попереднє та кінцеве шліфування. Це свідчить про достовірність розробленої в роботі математичної моделі.
Показано, що при зніманні відносно великих припусків доцільно операцію круглого врізного шліфування здійснювати в три й більше переходів з метою зменшення основного часу обробки. Проведено порівняння основного часу обробки при здійсненні операції круглого врізного шліфування з дискретним і безперервним (при виходжуванні) зменшенням в часі швидкості радіальної подачі. Встановлено, що при виходжуванні при заданій точності оброблюваної поверхні основний час обробки значно менше, ніж при дискретно зменшуваній в часі швидкості радіальної подачі. Це вказує на ефективність застосування схеми виходжування при шліфуванні для забезпечення високої точності оброблюваної поверхні та зниження основного часу обробки, в тому числі й при зніманні збільшених припусків.
Посилання
Балакшин, Б. С. Основы технологии машиностроения / Б. С.Балакшин. – М. : Машиностроение, 1969. – 359 с.
Лурье, Г. Б. Шлифование металлов / Г. Б. Лурье. – М. : Машиностроение, 1969. –197 с.
Маталин А. А. Технология машиностроения: учебник / А. А. Маталин. – Л.:Машиностроение, 1985. – 496 с.
Физико-математическая теория процессов обработки материалов и технологии машиностроения. В 10 т. Т. 1. М еханика резания материалов / под общ. ред. Ф. В. Новикова,
А. В. Якимова. – Одесса: ОНПУ, 2002. – 580 с.
Новіков, Ф. В. Теорія високоякісної обробки деталей машин : монографія / Ф. В.Новіков. – Харків : Вид-во ХНЕУ, 2013. − 390 с.
Ковальчук А. Н. Оптимизация структуры и параметров операций шлифования ответственных валов приводов шахтных конвейеров : автореф. дис. … канд. техн. наук : 05.02.08 /Ковальчук А. Н. − Одесса, 2008. – 21 с.