ВПЛИВ ВІБРАЦІЙНОЇ ОБРОБКИ НА ЗМЕНШЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ НАПРУЖЕНЬ У ЗРАЗКАХ З НАДТВЕРДОЇ КЕРАМІКИ

Автор(и)

  • Віктор Іванович Бурлаков ДВНЗ «ПДТУ» 87500, Україна, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Університетська, 7., Україна

DOI:

https://doi.org/10.31498/2522-9990202019184114

Ключові слова:

властивості кераміки, дифракційні методи, стійкість інструменту, механічна обробка, рентгенограми матеріалів, якість ріжучого інструменту, дифракції різних типів хвиль

Анотація

Досить своєрідні властивості кераміки дають можливість використовувати в якості ріжучої пластини інструменту. Кераміка може застосовуватися і при виготовленні деталей машин, приладів та радіоелектронної апаратури. Через те, що кераміка має високу твердість обробка різанням заготовок можлива при використанні штучних алмазів. Удосконалення прийомів обробки надтвердої кераміки пов'язано, перш за все, з вивченням закономірностей досить складного процесу шліфування. Важливу роль при визначенні стійкості інструменту грає наявність внутрішніх напружень в матеріалі. Боротьба з ними є важливим завданням дослідників. Існує деяка різноманітність методів визначення величини залишкових напруг в матеріалах взагалі і надтвердої кераміки зокрема. Одним з таких методів є дифракційний. Дифракційні методи широко використовуються у багатьох областях для дослідження фазового складу, структури та аналізу дефектів кристалів. Цей метод заснований на дифракції різних типів хвиль на решітці кристала. Вибір хвильових пучків обмежується можливістю досягнення довжини хвиль, менших розмірів елементарних осередків кристала і технічною можливістю їх отримання і проведення дифракційного методу. Виходячи з цих факторів, найбільшого поширення в практиці отримали дифракцію на кристалі рентгенівських променів (як характеристичного, так і синхротронного випромінювання), електронів і теплових нейтронів. При ідентифікації речовин істотне саме положення рентгенівських ліній з урахуванням їх деякої інтенсивності. Рентгенограми матеріалів представляють собою набір ліній різної інтенсивності на плівці або піків різної висоти на діаграмному папері; становище цих рефлексів визначається міжплощинні відстані або бреггівськими кутами розсіювання. Вивчення дифрактограм дозволить встановити величину залікових напружень у тому чи іншому матеріалі.

Біографія автора

Віктор Іванович Бурлаков, ДВНЗ «ПДТУ» 87500, Україна, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.

Доцент кафедри «Наноінженерії в галузевому машинобудуванні»

Посилання

Штремель, М. А. Прочность сплавов. Ч. I. Дефекты решётки / М. А. Штремель. – М. : МИСИС, 1999. – 384 с.

Томас, Г. Просвечивающая электронная микроскопия материалов / Г. Томас, М. Дж. Гориндж. – М. : Мир, 1983. – 320 с.

Морис, Ф. Микроанализ и растровая электронная микроскопия / Ф. Морис, Л. Мени, Р. Тиксье. – М. : Металлургия, 1985. – 407 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-10

Номер

Розділ

Машинобудування і зварювальне виробництво