ОБРОБКА ТОЧНИХ (ПІДШИПНИКОВИХ) ШИЙОК ВАЛІВ НА ВАЖКИ Х ТОКАРНИХ ВЕРСТАТАХ В УМОВАХ РЕМОНТНОГО ВИРОБНИЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.31498/2522-9990232020240333Ключові слова:
Опори ковзання, геометрична форма шийок, напруження у поверхневому шарі, супорт, шорсткість, розмірні ланцюгиАнотація
Розроблена, випробувана на підприємстві і теоретично обґрунтована технологія ремонту точних підшипникових шийок крупногабаритних "сирих" валів на токарних верстатах в якій наголос зроблено на використання незвичної методики при обробці таких поверхонь на важких токарно-гвинторізних верстатах, суть якої полягає в регулюванні верхніх санчат супорта верстата з врахуванням відстані між ремонтуємими шийками. Розроблена технологія у статті обґрунтована теоретичними викладками, які представлені як рішення поставленої задачі методом розмірних ланцюгів і ця методика була використана у нашій роботі з врахуванням методу підгонки і підтверджено що вона реальна і може бути застосована у ремонтному виробництві. Відомо що обробка на важких токарних верстатах виконується з використанням лезвийного інструменту, а тим паче в умовах ремонтного виробництва, то не завжди можливо одержати необхідні діаметральні і лінійні розміри з необхідною точністю тому що вони залежать від геометричної точності верстата, а також параметри поверхні по шорсткості Rа = 0,8-0,4 мкм, одержавши також необхідні на поверхні стискаючи остаточні напруження потрібної величини і напрямку, які можливо одержати якимсь конкретним засобом. Тому у роботі представлені результати проведених нами досліджень у вигляді графіків по виявленню залежності величин і напрямків стискаючих остаточних напружень від режимних характерів обробки. Також нами був проведен аналіз і прийнято рішення щодо одержання необхідних параметрів по стискаючих напруженням, які можливо одержати не різанням різцем, а методом торцьового шліфування, одночасно при цьому одержуючи необхідну шорсткість, розробивши при цьому необхідну конструкцію шліфувальної головки, змонтувавши її на верстаті і підібравши потрібну марку шліфувального круга, його форму, а дослідним шляхом підібрали необхідні режими шліфування ( швидкість різання, глибину різання, поздовжню та поперечну подачі).
Посилання
Балакшин, Б.С. Основы технологии машиностроения.- Машиностроение, 1969.- 358 с.
Егоров, М.Е. Технология машиностроения. - Учебник для втузов-Высшая школа, 1976.- 534 с.
Решетов, Д.Н. Точность металлорежущих станков / Решетов Д.Н., Портман В.Т./ - Машиностроение, 1986.- 336 с.
Новиков, М.П. Основы сборки машин и механизмов. - Машгиз, 1955.- 507 с.
Бобров,В.Ф. Основы теории резания металлов. - М.- Машиностроение, 1975.- 343 с.
Справочник технолога-машиностроителя. / Косиловой А.Г./ В 2-х томах, -Иновационное машиностроение, 2018.- 1574 с.
Справочник технолога-машиностроителя./ Дальского А.М./ В 2-х томах, 2017, booktech/ru > books > machinostroenie >15109-spravochnik.