МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ТРІЩИНОСТІЙКОСТІ БАНДАЖОВАНИХ ОПОРНИХ ВАЛКІВ
DOI:
https://doi.org/10.31498/2522-9990232020240452Ключові слова:
Механізм підвищення тріщиностійкості, високошвидкісне наплавлення на низькій погонній енергії, ударна в’язкість, мікронапруги, зварювальні напруги, подрібнення мікроструктури, бандажовані опорні валкиАнотація
Тріщиностійкість в значній мірі визначає зносостійкість наплавленого металу,
особливо при наплавленні бандажованих опорних валків, які експлуатуються при великих
питомих тисках, що приводить до поломок бандажів. Головною характеристикою
тріщиностійкості наплавленого металу є ударна в’язкість зварних з‘єднань, яка в значному
ступені визначається міжатомними зв’язками стиснення. Тріщиностійкість наплавленого
металу визначається зварними напругами і міжатомними зв’язками. Встановлено механізм
підвищення тріщиностійкості бандажованих опорних валків при високошвидкісному
наплавленні, за рахунок низької погонної енергії, зменшення деформацій і зварювальних
напруг. Встановлено, що тріщиностійкість якісно характеризує ударна в'язкість, яка при
збільшенні швидкості наплавлення і зниженні погонної енергії зростає. При збільшенні
швидкості зварювання до 0,021 м/с і зниженні погонної енергії до 2,7 МДж/м ударна
в'язкість різко зростає, а потім залишається майже незмінною. Збільшення ударної
в'язкості при підвищенні швидкості зварювання є результатом подрібнення мікроструктури
і зменшення мікроспотворень кристалічної решітки, мікронапруг і щільності дислокацій, з
якими пов'язують зародження тріщин. Аналогічно ударної в'язкості змінюються, при
підвищенні швидкості зварювання межа міцності, відносне подовження і звуження. При
цьому високі значення ударної в'язкості, відносного подовження і звуження свідчать про
підвищення тріщиностійкості наплавленого металу. Розроблений енергозберігаючий процес
високошвидкісного наплавлення на низькій погонній енергії, який знижує тепловкладення,
деформації, зварювальні напруги, забезпечує здрібнення мікроструктури, збільшення
міжатомних зв’язків стиснення, підвищення тріщиностійкості та зносостійкості
бандажованих опорних валків і відсутність поломок бандажів.
Посилання
Рябцев И.А. Наплавка деталей машин и механизмов. – Киев: Экотехнология, 2004. – 160 с.
Финкель В.М. Физика разрушения /В.М. Финкель. – М.: Металлургия, 1970. – 376с.
Влияние погонной энергии на образование отколов при наплавке высокоуглероди
стой стали аустенитными проволоками /В.К. Каленский, Я.П. Черняк, В.Г. Василь
ев, Т.Г. Соломийчук // Автоматическая сварка. – 2001. – №11. – С. 11–14.
Прохоров Н.Н. Физические процессы в металле при сварке /Н.Н.Прохоров. – Т.II.. –
М.: Металлургия, 1976.– 600 с
Шоршоров М.Х. Фазовые превращения и изменения свойств стали при сварке /М.Х. Шоршоров, В.В. Белов. – М.: Наука, 1972. – 228 с.
Николаев Г.А. Прочность сварных соединений и деформации конструкций /Г.А. Николаев, С.А. Куркин, В.А. Винокуров. – М.: Высшая школа, 1982. – 272 с.
Винокуров В.А.Теория сварочных деформаций и напряжений /В.А.Винокуров, А.Г. Григорьянц. – М.: Машиностроение, 1984. –280 с.
Фрумин И.И. Автоматическая электродуговая наплавка.– М.: Металлургия, 1961. – 250 с.
Суслова Е.А. Влияние технологических факторов на склонность к образованию
трещин / Е .А. Суслова, В.А. Игнатов, А.С.Зубченко //Сварочное производство.–
–№5.–С.35 – 36.
Савицкий А.М. Влияние скорости сварки и длительности периодического охлаждения на формирование структуры сварных соединений закаливающихся сталей при дуговой сварке с термоциклированием /А.М. Савицкий, М.М. Савицкий, Д.П. Новикова //Автоматическая сварка. – 2004. – №8. – С.41 –45.
