РОЗВИТОК ТЕОРЕТИКО-ІМОВІРНІСНОГО ПІДХОДУ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ШОРСТКОСТІ ПОВЕРХНІ ПРИ ШЛІФУВАННІ
DOI:
https://doi.org/10.31498/2522-9990232020240456Ключові слова:
якість обробки, шліфувальний круг, синтетичні надтверді матеріали, сферичні і конусоподібні ріжучі зерна, максимальна висота мікронерівностей, максимальна товщина зрізу.Анотація
В роботі отримав подальший розвиток теоретико-імовірнісний підхід до визначення параметрів шорсткості поверхні при шліфуванні. На його основі встановлено аналітичні залежності для визначення висотних параметрів шорсткості поверхні при шліфуванні кругом, в якому ріжучі зерна змодельовані в формі сфери. Це нове теоретичне рішення, так як у відомих розрахунках параметрів шорсткості поверхні ріжучі зерна, як правило, приймаються в спрощеному вигляді в формі конуса або усіченого конуса. Безсумнівно, це дозволяє спростити розрахунки, однак при цьому має місце досить велика розбіжність теоретичних і експериментальних значень шорсткості поверхні. Тому уявлення в розрахунках ріжучих зерен в формі сфери дозволяє наблизити розрахункові значення параметрів шорсткості поверхні при шліфуванні до експериментальних даних, що підтверджується результатами експериментальних досліджень. Розрахунками встановлено, що при переході від конусоподібної до сферичної форми ріжучих зерен висотні параметри шорсткості поверхні зменшуються більш ніж в два рази, а це приводить у відповідність теорію і практику шліфування. Встановлено також, що з кінематики-геометричної точки зору глибина шліфування не входить в залежність для визначення висотних параметрів шорсткості поверхні. Однак, виходячи з експериментальних даних, зі збільшенням глибини шліфування збільшується параметр шорсткості поверхні Ra, що може бути пов'язано з більш інтенсивним руйнуванням ріжучих зерен і утворенням на них гострих ріжучих крайок. У цьому випадку розрахунок параметра Ra слід проводити на основі залежності, яка враховує конусоподібну форму ріжучих зерен, що дозволяє більш повно оцінити технологічні можливості зменшення висотних параметрів шорсткості поверхні при шліфуванні.
Запропонований в роботі теоретичний підхід, що забезпечує перехід від конусоподібної до сферичної форми ріжучих зерен, дозволив також уточнити відомі розрахункові залежності для визначення максимальної (ймовірнісної) товщини зрізу при шліфуванні. Це має важливе практичне значення при вирішенні завдань оптимізації та прогнозування перспективних напрямків підвищення ефективності шліфування з точки зору забезпечення висотних показників шорсткості і точності оброблюваних поверхонь.
Посилання
Маслов Е.Н. Теория шлифования металлов / Е.Н. Маслов. – М.: Машиностроение, 1974. – 319 с.
Королев А.В. Исследование процессов образования поверхностей инструмента и детали при абразивной обработке / А.В. Королев. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1975. – 212 с.
Novoselov Yu. K.. Dynamics of surface shaping in abrasive processing/ Yu. K. Novoselov (LAP LAMBERT Academic Publishing. Saarbrucken, Deutschland, Р.317 2017)
Евсеев Д.Г., Физические основы процесса шлифования/ Д.Г. Евсеев, А.И. Сальников – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1978. – 128 с.
Новіков Ф. В. Високопродуктивне алмазне шліфування : монографія / Ф. В. Новіков. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2014. − 412 с.
Новіков Ф. В. Основи обробки металевих виробів з оптичними властивостями / Ф. В. Новіков, В. Г. Шкурупій : монографія – Харків ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2015. − 388 с.
Сергеєв О. С. Теоретичний аналіз технологічних можливостей зменшення шорсткості поверхні при абразивній обробці / О. С. Сергеєв, О. О. Анділахай //
Вісник Приазовського державного технічного університету: зб. наук. праць. Вип. 39. – Маріуполь: ДВНЗ «Приазов. держ. техн. ун-т», 2019. – С 86–93. – (Технічні науки). – Режим доступу: DOI: 10.31498/2225-6733.38.2019.
Сергеев А. С. Обоснование эффективности применения абразивной обработки для уменьшения шероховатости поверхности // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Технології в машинобудуванні // Bulletin of the National Technical University "KhPI". Series: Techniques in a machine industry: зб. наук. пр./ Нац. техн.
ун-т «Харків. політехн. ін-т». – Харків : НТУ «ХПІ», 2020. – № 1 (1) 2020. – С. 19–23. – ISSN 2079-004Х.
