ОГЛЯД ОЗДОБЛЮВАЛЬНИХ МЕТОДІВ ОБРОБКИ ДЕТАЛЕЙ МАЛОЇ МАСИ В СЕРЕДОВИЩІ ВІЛЬНИХ АБРАЗИВІВ

Автор(и)

  • Віталій Потлов ДВНЗ «ПДТУ», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.31498/2522-9990242021248665

Ключові слова:

Оздоблювальна обробка, вільний абразив, робоче середовище, псевдо- зріджений шар, амплітуда коливань, хімічно-активний розчин, гранульована робоче середовище, мікрорізання

Анотація

Машинобудування має великий арсенал технологічних прийомів і можливостей, спрямованих на вирішення завдань, пов'язаних з досягненням високої якості і продуктивності оздоблювальної обробки, зачистка деталей малої жорсткості і масою 25 - 40 г. в даний час залишилася не механізованою і часто здійснюється вручну.

У зв'язку з цим пошук і розробка нових методів оздоблювальної обробки, їх механізація і автоматизація, особливо для дрібних деталей малої маси, з наявністю важкодоступних ділянок (отворів, пазів), є актуальним завданням.

Гострота проблеми полягає в тому що для основних операцій обробки (штампування, точіння, фрезерування і т. д.) все частіше використовується високопродуктивне обладнання (яке не може забезпечити потрібної нам технологічної точності, шорсткості і матовості), а операції по оздоблювальної обробці, на зазначених деталях , в основному виконуються вручну (що є нетехнологічним енергоємним процесом і забирає багато часу) або з використанням найпростіших слюсарних засобів (пристроїв), в результаті чого трудомісткість оздоблювальних операцій становить від 10% до 60% загальної трудомісткості від виготовлення деталей і має тенденцію до зростання.

Механізація оздоблювальної обробки деталей малої маси, а також важкодоступних ділянок, очевидно, можлива при застосуванні таких методів обробки, в яких в якості робочого середовища використовуються дрібнозернисті абразиви.

Аналіз різних методів обробки дрібнозернистим абразивом показує, що деякі з них не дозволяють проводити обробку дрібних незакріплених деталей, закріплення вкрай утруднено (внаслідок їх розмірів), ряд методів виявляються неефективними при обробці важкодоступних ділянок або володіє низькою продуктивністю, інші методи не знайшли застосування через експлуатаційні недолікі.

Віброабразивна обробка є найбільш перспективним і продуктивним методом оздоблювальної обробки. Вона становить в загальному по машинобудуванню 6-70% трудомісткості виготовлення деталей і дозволяє охопити широкий діапазон оброблюваних деталей як за габаритами і масам, так і за видами оброблюваних матеріалів і їх фізико-механічними характеристиками.

Посилання

ОСТ 4ГО.070.014-79. Детали радиоэлектронной аппаратуры; М.: ООО «Радиостандарт-ЦНИИРЭС». М., 1992. 15 c.

STD-01. WBTC.1996, draft. – DeburringTechnologyInternational, Inc., KansasCity, MO.

Бабичев А.П. Вибрационная обработка деталей. М.: Машиностроение, 1974. 134 с.

Тамаркин М.А. Теоретические основы оптимизации процессов обработки деталей свободными абразивами: дис. д-ра техн. наук. Ростов н/Д, 1995.

La Roux K. Gillespie. Deburring and edge finishing Handbook. 1999 by Society of Manufacturing Engineers.

Агранат Б.А. Ультразвуковая технология. М.: Металлургия, 1974, 236 с.

Гудушаури Э.Г., Пановко Г.Я. Теория вибрационных технологических процессов при некулоновом трении. М.: Наука, 1988. 144 с.

Димов Ю.В. Обработка деталей свободным абразивом. Иркутск: Изд-во ИрГТУ, 2000. 293 с.

Димов Ю.В. Обработка деталей эластичным инструментом. Иркутск: Изд-во ИрГТУ, 2007. 352 с.

Королев А.В., Новоселов Ю.К. Теоретиковероятностные основы абразивной обработки. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1989. 320 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-09

Номер

Розділ

Машинобудування і зварювальне виробництво